ФАНТАЗІЯ

 

Урок для 6 класу. Тема:Натюрморт. Особливості жанру натюрморту




Тема. Натюрморт. Особливості жанру натюрморту

Мета: 1. Розкрити значення поняття «натюрморт» як жанру образотворчого мистецтва; актуалізувати отримані знання про передачу об'єму круглих форм предмета прийомами світлотіні; формувати навички й уміння організації художньої діяльності.

2. Розвивати образне мислення, колірний зір, естетичне сприйняття творів мистецтва і навколишнього світу. Стимулювати творчий потенціал.

3. Виховувати естетичний смак учнів.

Обладнання: папір, фарби (гуаш, акварель), пензлі.

Зоровий ряд: репродукції натюрмортів відомих художників, слайди, відео матеріали.

Тип уроку: вивчення нового матеріалу.

 

Хід уроку

І. Організація класу 

ІІ. Актуалізація опорних знань. 

Давайте пригадаємо, які жанри образотворчого мистецтва ви вже знаєте? (Побутовий – це твори, у яких зображені сцени з повсякденного життя (навчання, праця, відпочинок, свята). Батальний – це твори, у яких зображені битви та епізоди з воєнного життя. Історичний – це твори, у яких зображені знаменні події та герої минулого, різноманітні епізоди історії людства (різновиди: батальний, міфологічний, біблійний). Портрет – це твори, у яких зображена одна або декілька осіб. Пейзаж – це твори, у яких зображені природні або видозмінені людиною краєвиди. Натюрморт – це твори, у яких зображені предмети, пов'язані між собою певними, загальними, видовими ознаками й розташовані в певній послідовності. Це малювання мертвої натури. Анімалістичний – це твори, у яких зображені тварини.

 

ІІІ. Оголошення теми уроку 

 

ІV. Мотивація навчальної діяльності

Слово вчителя.

На цьому уроці ми познайомимося з натюрмортом як жанром образотворчого мистецтва. Ви маєте ознайомитися з роботами великих художників, які у своїх картинах передавали красу світу, що оточує людину протягом багатьох сторіч. Ми навчимося малювати творчий натюрморт.

V. Вивчення нового матеріалу

Слово вчителя.

(У ході розповіді вчитель демонструє відповідні репродукції.) Своє ставлення до предметів – корисних і непридатних, ошатних і скромних, нових і старих – художники виражають за допомогою натюрморту. Натюрморт це жанр образотворчого мистецтва, у якому художники зображають будь-які предмети побуту, фрукти, забиту дичину, квіти тощо. Слово це французьке й перекладається буквально як «мертва природа». Цікаво, що по-німецьки та по-англійськи натюрморт визначається точніше: як «тихе» або «нерухоме життя».

Речі, що оточують людину, привертали увагу художників з давніх-давен, тому ми бачимо їх у фресках Стародавнього Єгипту й Стародавнього Риму, в середньовічному живописі на релігійну тематику, в портретах. Спочатку речі на картині були лише деталями, як, скажімо, стіл з посудом на фресці «Тайна вечеря» Леонардо да Вінчі. До речі, в іконі, стінописі, портреті минулих часів кожен предмет мав особливе значення. Наприклад, біла троянда чи лілея символізували душевну чистоту, пальма - вічність, людський череп – смерть. Предмети ніби розповідали глядачеві про свого власника або доповнювали зміст оповіді. Але зображення речей не було головною метою майстрів давнини та Середньовіччя.

Уперше натюрморт набув самостійного значення в VI ст. в Китаї як «живопис квітів». У Європі натюрморт виділився в окремий жанр наприкінці XVI ст. Історію європейського натюрморту розпочала станкова картина італійського художника Караваджіо «Кошик з фруктами» (1590-ті роки).

У XVII ст. натюрморт набув поширення в мистецтві країн Західної Європи. Справжній розквіт цього жанру спостерігався в Голландії та Фландрії (сучасна Бельгія) у XVII ст. Йому навіть придумали іншу назву – «тихе життя», натякаючи, що речі живуть особливим життям і можуть дещо розповісти про свого власника. Голландські художники ставилися до своєї справи так серйозно, що працювали все життя над яким-небудь одним різновидом натюрморту. Були художники, які зображували лише квіти, інші – музичні інструменти або дичину. Один мандрівник писав, що в Голландії картини цінуються дорожче, ніж прикраси із дорогоцінного каміння і золота. Багато з цих картин були натюрмортами, їх можна розглядати годинами і знаходити все нові й нові деталі. Реальнішими, ніж справжні, виглядають на картинах надзвичайно майстерно виконані зрілі, налиті соком фрукти. Як живі стоять квіти, навколо яких пурхають метелики, яких так і хочеться спіймати. Віллєм Клас Геда, Франс Снейдерс, Пітер Клас, Саломон ван Рейсдал, Ян Давидс де Хем – ось плеяда тих чарівників, які у своїх картинах оживляли «мертву натуру».

Пізніше натюрмортом художники займалися окремо, він був одним із напрямів у їхній творчості. У XVIII ст. блискучі зразки натюрморту ми спостерігаємо серед творів французького художника Шардена. На рубежі ХІХ-ХХ ст. натюрморт набуває нового значення: він відтворює емоційний стан автора, його погляди на сучасні події, на проблеми людського життя. Таким складним змістом наповнені натюрморти голландця Вінсента Ван Гога, француза Поля Сезанна й багатьох митців XX ст.

VI. Постановка практичної роботи

За своїм призначенням натюрморти можуть бути як навчальні, так і творчі. Але одне не виключає інше.

Творчість у роботі над натюрмортом починається з вибору теми, із задуму майбутнього твору. Ви самі розміщуєте вибрані вами предмети: пересуваєте їх, міняєте місцями, замінюєте один предмет іншим доти, доки не вийде те, що вам здається найкрасивішим. Малюючи ці речі, ви намагайтесь передати форму, об'єм предметів, матеріал, з якого вони зроблені.

Дивлячись на твори давніх і сучасних майстрів натюрморту, ви, можливо, помітили важливу закономірність: усі речі, зображені на натюрморті, об'єднані спільним змістом, темою. Підбір речей - не випадковість. Кожна річ за змістом повинна доповнювати інші, як голос у хорових співах. Якщо, наприклад, до столового ножа та буханця хліба додати віник, то стане зрозумілим, що він тут ні до чого. А от до відра, табурета та ганчірки він буде логічним доповненням.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

                      І.Е. Грабар «Груші»               0. Шовкуненко               А.И. Курников

                                                                    «Натюрморт з кавуном»   «Шиповник цветет»

 

Ми маємо ретельно відбирати предмети, адже вони повинні співвідноситися також за розмірами та кольором. Малюючи маленькі предмети поруч із дуже великими, треба пам'ятати про те, що між ними виникне контраст розмірів. Такі протиставляння треба робити свідомо, адже може трапитися так, що маленьких предметів просто не буде видно. А шляхетний стриманий колір поруч з яскравим, чистим відтінятиме його.

Кількість предметів намагайтеся обмежувати, щоб не переповнити натюрморт чимось зайвим. Речі іноді затуляють одна одну, що заважає виразити задум. Інколи, навпаки, розміщені занадто окремо, вони здаються ніби випадково розсипаними.

Розкрити ваш задум допоможе також освітлення. Слід вибирати таке освітлення, за якого предмети виглядали б найвиразніше. Взагалі, перш, ніж зображувати який-небудь натюрморт, вирішіть, що ви за його допомогою хочете висловити, яку сторінку різноманітного життя відобразити, які речі стануть «акторами» вашої розповіді, оскільки через них художник відтворює оточення, показує смаки, професію і навіть характер людей, яким ці речі належали.

 

VII. Практична робота

На сьогоднішньому уроці вам необхідно створити натюрморт. А ось техніку виконання ви оберете самостійно. Це може бути живопис або аплікація.

 

 

При виконанні живописної роботи треба пам'ятати:

1. Виберіть формат роботи.

2. Визначте композиційний центр.

3. Площину аркуша треба умовно розбити на стіну та стіл.

4. Працюйте парними точками.

5. Застосуйте прийом обрубовки.

6. Площину аркуша замалюйте рівномірно. Звичайно, десь предметів буде більше, десь - менше, але намагайтеся уникати білих плям.

7. Об'єднайте предмети в єдине ціле, зв'яжіть їх між собою. Нехай вони стикаються один з одним, як це буває в дійсності.

8. Намагайтеся знайти серед предметів головний і якимось чином його виділити. Наприклад: кольором (оберіть кольорове рішення)

9. Деталізуйте роботу.

 

При виконанні аплікації треба пам'ятати:

1. Виберіть формат роботи.

2. Визначте композиційний центр.

3. Площину аркуша треба умовно розбити на стіну та стіл. Виріжте та приклейте основу.

4. Складіть папір вдвоє, вільно виріжте глечик та приклейте його.

5. Деталізуйте роботу.

 

 

VIII. Завершення уроку

Рефлексія.

Підбиття підсумків. Обговорення, захист та виставка дитячих робіт.

 

Завдання на наступний урок: Підібрати ілюстративний матеріал до теми «Майстри українського натюрморту»



Создан 20 янв 2015