ФАНТАЗІЯ

 

Матеріали на конкурс "Учитель року -2015" в номінації "Образотворче мистецтво"

Тема "Розвиток творчих здібностей учнів засобами мистецтва "



ВСТУП

«Може, маленька дитина повторює те, що було вже зроблено, створено іншими людьми, але якщо це діяння – плід її власних зусиль, - вона творець; її розумова діяльність – творчість.»

 

В. О. Сухомлинський

 

Сьогодні в умовах величезних змін у соціальному, економічному та політичному житті України постала проблема радикальної перебудови у сфері освіти та виховання, мета якої – формувати конкурентно здібну, творчу особистість, яка спроможна до самовизначення, до самореалізації та самовдосконалення.

Проголосивши людину найвищою цінністю, наша держава стала на шлях втілення гуманістичних ідей у педагогічну теорію і практику. Тому навчання у сучасній школі має забезпечувати оптимальні передумови для самореалізації особистості школяра, розкриття усіх закладених у ній природних задатків, її здатності до свободи, відповідальності й творчості. Розвиток творчих здібностей має бути невід’ємною умовою змісту усіх навчальних предметів  школи, органічно доповнювати навчальний процес, щоб забезпечити єдність знань, умінь і навичок учнів та їхніх творчих можливостей.

Виховувати творчу людину без краси неможливо. Прекрасне вічне джерело духовності, натхнення, творчості. Воно існує поряд з людиною, тому що краса, яка не сприймається, - мертва. І якщо люди втратять здатність відчувати красу, вона ніколи не зможе врятувати світ.

Враження шкільного дитинства відкладаються в пам’яті на все життя і впливають на подальший розвиток дитини. В емоційному сприйнятті дитинства зароджуються витоки майбутньої творчої особистості.

 Вчитель образотворчого мистецтва - не просто джерело цікавої інформації, це науково підготовлений організатор активної праці учнів щодо самовиховання, самонавчання, саморозвитку. Розвиток творчих здібностей складається із взаємопов’язаних компонентів, які в єдності дають результат. 

Це процес двобічний, що ґрунтується на співтворчості вчителя та учня. Тому вчитель повинен бути цікавим для учнів, тоді навчання стане бажаним, як стверджує науковець О.І.Савченко «особистість виховує особистість».

Світ мистецтва безмежний. Пізнавати його ми будемо не день, не рік, а все життя. Тому, починаючи з шкільного навчального закладу, педагог покликаний розвивати в дітей художній смак, виховувати важливу для людини якість – любов до мистецтва, до прекрасного. Зорові образи, створені мистецтвом, легко запам’ятовуються й залишаються в пам’яті надовго. Вони збагачують емоційний світ, учать яскравіше сприймати навколишнє життя.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Актуальність

В період бурхливого науково-технічного розвитку, швидкого росту наукових знань і їх широкого застосування у виробництві однією з головних задач навчання стає розвиток творчого мислення, пізнавальних здібностей учнів, вміння самостійно поповнювати знання. Розв'язання цієї задачі органічно пов'язано з активізацією навчання, з розробкою систем методів і прийомів навчання, які спрямовані на формування пізнавальної активності учнів, засвоєння ними навчального матеріалу, розвиток інтелектуальних здібностей учнів і вміння працювати творчо. Це означає, що розвиток змісту і організація процесу навчання повинні здійснюватись на основі діяльнісного підходу і гуманітаризації процесу навчання. Це, крім іншого, означає, що в методиці повинен бути здійснений кардинальний перехід від інформаційно-пояснювального підходу, орієнтованого на передачу готових знань, до діяльного підходу, спрямованого не тільки на засвоєння знань, а на розвиток пізнавальних сил і творчих здібностей учнів. Адже діяльність є основним фактором розвитку і самовизначення особистості. На розвиток творчих здібностей учнів орієнтують всі відомі європейські освітні центри. З метою збереження і розвитку творчого потенціалу нації, формування в суспільстві сприятливих умов для становлення особистості та підтримки обдарованої молоді 24 квітня 2000 року Президентом України видано Указ № 612 "Про додаткові заходи щодо державної підтримки обдарованої молоді". В наш час змінюються погляди на освіту і процес навчання. Вносяться корективи до програм з різних предметів. Механічне заучування матеріалу стало поступатись осмисленню основних ідей та законів. Новими формами збагатилась позаурочна робота з предметів: державного та міжнародного рівня стали проводитись конкурси учнівських наукових робіт, конкурси-захисти науково-дослідницьких робіт, турніри, олімпіади, конкурси, тощо. Все це є досить актуальним і потребує нашої уваги. Проблема творчості стала

1

в наші дні самою актуальною, тому що саме творчі люди створюють нове,неповторне у всіх сферах людської діяльності. Розвиток творчості учнів в процесі шкільного життя здобуває одне з найважливіших значень. Отже, мета моєї пошукової діяльності-показати, як за допомогою різних форм і методів можна формувати творчу, всебічно розвинену особистість.

Науково-теоретична база досвіду

У сучасних умовах проблемі творчості і творчих здібностей особистості приділяють увагу педагоги, соціологи, психологи. Вітчизняні психологи переконливо довели, що задатки творчої здібності властиві будь-якій людині, будь-якій дитині. Не менш важливим є висновок психолого-педагогічної науки про те, що творчі здібності необхідно розвивати з раннього віку. Якщо ж дитину з перших років не привчати до творчої діяльності, то втрати від цього важко буде виправити в наступні роки. Отже, розвитку творчих здібностей дітей слід приділяти увагу з раннього дитинства. Над проблемою розвитку творчих здібностей працювали багато науковців. Різні аспекти цього питання розглядалися у працях Л. Виготського, Г. Костюка, Т. Кудрявцева, Л. Леонтьева, А. Пономарьова, М. Левітова, В. Сидоренка. Учені стверджують, що найбільш сприятливі умови для розвитку творчих здібностей створюються у процесі праці. Основна праця дітей – навчання. Цілком закономірно, що для виховання в учнів творчих рис їх навчання треба зробити творчим.

Суть досвіду

З упевненістю можна сказати, що кожна дитина народжується з природними творчими задатками, але творчими людьми виростають лише ті, умови виховання яких дозволили розвинути ці здібності вчасно. Багато залежить від того, хто опиниться поруч із дітьми, коли вони робитимуть

2

 

перші кроки у складний та багатогранний світ мистецтва. Витоки творчих сил людини йдуть із дитинства, з того часу, коли творчі прояви часто мимовільні та життєво необхідні. Дитяча художня творчість має свої особливості, тож необхідно навчитися керувати особливостями її виявлення, розробляти методи, що пробуджують та розвивають дитячу творчість. Під поняттям розвитку творчої активності дитини ми розуміємо якісні зміни в пізнавальній діяльності дітей, що відбуваються внаслідок розвитку вмінь та навичок мистецької діяльності. Науковці відводять значну роль заняттям художньою діяльністю, а також усій виховній роботі з дітьми щодо розвитку в них уміння сприймати красу в навколишньому світі та в творах мистецтва, які відіграють велику роль у загальному і творчому розвиткові дитини. Інтерес до образотворчої діяльності дітей зумовлюється його важливістю для розвитку особистості дитини, і з роками потреба в ній не послаблюється, а ще більше зростає.

Образотворча діяльність має важливе значення для всебічного розвитку особистості. У процесі створення зображення в дитини формуються спостережливість, естетичне сприйняття, художній смак, творчі здібності. Образотворча діяльність надає можливість доступними засобами висловити емоційний стан дитини, її ставлення до навколишнього світу, вміння самостійно створювати прекрасне, а також бачити його у творах мистецтва.

Сприятливий розвиток дитячої творчості залежить від правильного керівництва з боку дорослих. Великого значення в організації образотворчої діяльності дітей набуває вміння учителя пов'язати особливості створення художнього образу в мистецтві з власне художньою діяльністю дітей; адаптувати виразні засоби мистецтва живопису, графіки в такий вид

3

 

образотворчої діяльності, як малювання; виразні засоби скульптури – в  ліплення; вчити дітей створювати декоративні роботи за мотивами народного декоративно-ужиткового мистецтва, використовувати елементи конструкторських рішень архітектури у конструктивній творчості дітей.

 

Технологія досвіду

Мета досвіду: формувати творчу особистість засобом використання мистецтва. Має на меті не просто давати знання, а формувати творчу особистість, яка вміє і хоче вчитися, займає активну позицію в творчій діяльності. Учитель виступає в ролі помічника, організатора педагогічної взаємодії з учнем, спрямованої на розвиток творчості, активності, самостійності, формування пізнавального інтересу, який характеризується ініціативністю пошуків, самостійністю учнів у здобутті знань.

Майбутнє нашої держави, надії на покращення умов життя, на якісно новий рівень пов’язані саме з творчо мислячими молодими людьми, які повинні прийти у всі сфери виробництва.   Цікавими є дослідження американських педагогів та психологів, зокрема Торренса, автора системи вимірювання творчих здібностей. Він повідомляє, що спадковість не є найважливішим показником творчої продуктивності. На основі своїх досліджень він стверджує, що формування творчого характеру залежить більше від сім’ї, яка здатна розвинути, або знищити творчий потенціал дитини ще у дошкільному віці. Тому великого значення набуває система виховання творчих здібностей як у сім’ї, так і у дошкільних та шкільних закладах освіти.

 Творчість демократична по своїй суті. Коли дитина малює, немає місця командуванню, тиску, погрозам та покаранням. Тим більше, що пізнавальна активність властива дитині без усякого примусу. Учитель не повинен позбавляти дитину права на власне бачення. Уроки образотворчого

4

 

мистецтва не повинні носити формального характеру.

Сьогодні  багато  на  різних  рівнях  говориться  про  відродження  української культури, духовності, коріння  яких  сягає  у  глибину  сивих  століть.   Майбутнє  українського  народу  нині  за  шкільними  партами, наше  суспільство  буде  таким, які  уявлення  про  світ  ми, вчителі , виховаємо у  дітей  сьогодні.

 

 

Прогнозування результату

У своїй роботі прагну уникати одноманітності. Готуючись до уроків взяла за мету:

  • Вчити дітей визначати своє життєве кредо, керуючись кращими зразками світового мистецтва;
  • Розвивати вміння використовувати набуті знання у житті, бути здатними генерувати нові ідеї, не боятися нестандартних рішень;
  • Розширювати творчий досвід учнів, розвивати їхні почуття, мислення, мовлення;
  • Вчити аргументувати свою думку;

За моїми спостереженнями застосування вправ на розвиток творчості учнів, розвиває інтелектуальну і духовну сфери особистості, сприяє створенню на уроці комфортного освітнього середовища, підвищує мотивацію до навчання, посилює активність учнів на уроці, дає можливість йому само реалізуватися та самоствердитися.

 

 

 

 

 

5

  Література:

  1. Програма для середніх загальноосвітніх шкіл. Образотворче мистецтво, 5-7клас, Тернопіль, 2001.
  2. Антонович Є.А. Декоративно-прикладне мистецтво. Львів, Світ, 1992
  3. Глинская И.П. Образотворче мистецтво //Педагогічні технології: Досвід, практика,-Київ,1999
  4. Гарлева  Н.А. Перші кроки в світі мистецтва. Київ. Освіта, 1991.
  5. Помету О.І. , Пироженко Л.В. Сучасний урок: інтерактивні технології навчання.-К.: АСК,2003
  6. Ігрові форми навчальних занять6 Навчальний посібник/ С.І. Мельникова.
  7. Антонович Є.А., Проців В.І. . Художні технології в школі.К.: ВІПОЛ,1997.
  8. Коновець С.В.. Твори образотворчого мистецтва на уроках у школі.-К.1997
  9. Смоляк О.С. українське народознавство .- Тернопіль :підручники і посібники,1996
  10. Український живопис.- К.: Мистецтво,1989.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

6

 

Шляхи розвитку творчих здібностей учнів на уроках

 образотворчого мистецтва

 

 Усі види мистецтва служать  найвеличнішому з мистецтв –

 мистецтву жити на землі.

 Бертольд Брехт

 

 

Одним з головних завдань моєї педагогічної роботи є  виявлення і максимальний розвиток творчого і духовного потенціалу учнів. Приділяю увагу формуванню в учнів глибокого й стійкого інтересу до творчості засобами образотворчого мистецтва.

 Мета моєї роботи – створення ситуації успіху, сприятливих умов для повноцінної діяльності, розвитку й самореалізації кожної особистості. Намагаючись зберегти духовні цінності дитини, спираючись на унікальність і неповторність кожного учня, завжди допомагаю й підтримую у творчості.

Виховання учнів засобами образотворчого мистецтва було, є і завжди буде актуальним. Воно є тим неподільним комплексом позитивних емоцій, який безпосередньо впливає на всі аспекти виховного, культурного, морального та естетичного становлення особистості учня, а також напрямом роботи для всіх педагогічних працівників, бо за допомогою засобів мистецтва формується культурний пласт нації.

Тому методичною проблемою, над якою я працюю є: «Розвиток творчих здібностей учнів засобами  мистецтва».

Розвиток творчих здібностей – це вміння використовувати знання в нестандартних ситуаціях, розвиток психічних процесів.

Розвиток творчих здібностей включає і розвиток мислення – вміння узагальнювати, перетворювати знання в гнучкі системи, творчо аналізувати

 

1

ситуацію. Розвивати творчість – означає виховувати у дітей інтерес до знань, самостійність у навчанні. Маленький учень добре вчиться лише тоді, коли він переживає успіх, хоча б невеликий.

Тому на кожному уроці я ставлю перед собою такі завдання.

Мої завдання:

- запалити в дитячому серці вогник допитливості;

- збагачувати знання школярів про природу, суспільне життя, трудову діяльність людей;

- розвивати різні види пам'яті;

- розвивати уяву і фантазію;

- розвивати увагу, спостережливість;

- формувати мовленнєві вміння, комунікативно – творчі здібності;

- пробуджувати інтерес до навчання, робити його цікавим, пізнавальним, розвивальним;

- розвивати творче мислення;

- навчити працювати з навчальною і дитячою книгою;

- виховувати національну самосвідомість, духовність.

Щоб сформулювати творчі здібності, дитині необхідно якнайбільше вражень про навколишній світ під час виконання різних видів діяльності, який їй подобається найбільше, а потім – в усіх притаманних учням видах діяльності (гра, малювання, конструювання, читання та розігрування сюжетів знайомих літературних творів, складання віршів, казок, робота з геометричним матеріалом, експериментування тощо). Формуючи в учнів інтерес до будь – якого з цих видів діяльності, вдається захопити дитину процесом творчості.

Серед шляхів розвитку творчих здібностей , пізнавальної активності, самостійності, самореалізації дітей підкреслюється необхідність використання в роботі з учнями  різноманітних завдань – навчальних, розвивальних, пізнавальних, інтелектуальних, нестандартних, творчих.

2

 Найважливішою умовою розкриття творчої активності дітей є створення загальної атмосфери доброзичливості, свободи, можливості досягти успіху для кожної дитини. Таке завдання вимагає особливої уваги. Під час виконання дітьми завдань їм необхідно надавати допомогу. Слід намагатися організувати спілкування таким чином, щоб кожна дитина могла відкрито радіти результатам як власної, так і спільної творчості.

 

Основним засобом вираження себе на різних стадіях життя є малювання. Заняття малюванням розвивають дитину в цілому, прилучають її до найголовнішого – процесу творчості. Тільки в малюванні діти із самого початку вільні від обмежень (знання нотної грамоти у музиці, уміння виразити свою думку в літературі), і тому малювання з усіх видів художньої творчості їм найближче. Гранично обмежені в художніх засобах, щоб розвити свою думку, діти, спираючись на свій творчий інстинкт, знаходять дивовижні рішення, самостійно відкривають образотворчі закони. Мобілізуючи розумову діяльність, малювання прискорює процеси розвитку просторового мислення, образного бачення, розвиває розумові здібності, спостережливість дітей, відчуття гармонії. Отже, твори образотворчого мистецтва формують інтелектуальну, емоційно-почуттєву та вольову сфери,

3

моральне  здоров’я.  Готуючись до уроків, відповідно до змісту, мети та завдань, я визначаю оптимальну форму діяльності як для себе, так і для школярів, використовую сучасні методи і прийоми з урахуванням вікових  та індивідуальних особливостей  учнів.

Розвивати творчі здібності можна по-різному. Окремі учні (обдаровані) переважно самостійно тренують свої задатки, щоб розвинути їх у здібності, і удосконалюють свої здібності, щоб вони стали творчими.

 Але для розвитку творчих здібностей важливою є саме роль учителя.           

Модель самореалізації школярів: знання, уміння, навички; створення естетичного середовища; участь у конкурсах, виставках та майстер-класах.

 

 На уроках використовую матеріал із життя і творчості відомих художників. Спираюсь на досвід Т.Калініної при використанні комбінаторних дій з елементами мови мистецтва. Підготувала завдання для розумників, наприклад, дати характеристику картини за певним планом, завдання для розвитку асоціативно-образного мислення, цікаві живописні вправи на картках, нові графічні техніки тощо.

Особливу увагу приділяю деференційованому навчанню та індивідуальній роботі з учнями, проводжу дослідницьку роботу (дослідження прийомів зображення). Прагну, щоб діти виступали не байдужими споживачами готової інформації, а дослідниками, безпосередніми співтворцями уроків.

До кожної теми я добираю літературний,  музичний ряд, репродукції картин, слайди творів мистецтва, свої творчі роботи, найкращі роботи учнів попередніх років. Упевнена, якщо на уроці немає естетичної насолоди, то немає і художнього сприйняття, а є лише ознайомлення, спостереження. Прагну розвивати в учнів естетичний смак, відчуття прекрасного, розумові та творчі здібності, уміння виконувати роботу самостійно,  прийти на допомогу іншому.

4

Розкритися дитячим талантам  дозволяє метод проектів, який почала впроваджувати в навчальний процес. Наприклад, у навчальних проектах з образотворчого мистецтва: «Види декоративно – ужиткового мистецтва на Україні» (4 клас), «Український орнамент» (6 клас), проект «Архітектура очима дітей» (7 клас). Така діяльність привчає дітей до творчої, самостійної, практичної, планової й систематичної роботи, виховує прагнення до створення чогось нового.

          Традиційним і характерним є те, що під час кожного уроку докладно демонструю конкретну художню техніку або прийом, показую варіативність підходів до втілення художнього задуму. Відтак учні, наслідуючи навчально-професійні дії вчителя, усвідомлено вдосконалюють свої навички та вміння, які поступово стають їхнім особистим художньо-творчим надбанням.

            Використання мультимедійних презентацій на уроках образотворчого мистецтва є доцільним на будь якому етапі уроку. На мою думку, основні тези і весь необхідний ілюстративний матеріал сприяють концетрації уваги учнів і активізації їх діяльності. На даний час мною створена низка компю`терних презентацій до різних тем програмового матеріалу: «Декоративно – вжиткове мистецтво» ( 5-7кл.), «Анімалістичний жанр» (5 кл.), «Натюрморт» (5-7кл.), «Архітектура» (7 кл.) та ін.

Велике багатство творчої уяви дає робота з папером. Це не тільки робота на ньому, але й з ним (моделювання). Дитина вчиться згинати папір, прорізати, робити різні фігури. Робота з папером не тільки захоплююча, вона ще й безпосередньо розвиває у дітей об’ємне художнє мислення. Для поштовху розвитку творчих уявлень я сама, готуючись до уроків виконую творчі роботи. Дуже важливо вміти демонструвати дітям свої знання та уміння.

          Серед інших видів мистецтва образотворче мистецтво унікальне у вирішенні задач як художнього, так і духовного становлення підростаючого покоління. Ще в ранньому віці образотворча діяльність стає однією з

5

 

найдоступніших форм творчості, що емоційно захоплює.

         Мету художнього виховання засобами образотворчого мистецтва стисло можна визначити як розвиток у дітей високих ідеалів, формування потреби до образотворчої творчості в процесі осмислення світу. Я намагаюсь уміло вибирати види образотворчої діяльності, що забезпечують взаємодію і взаємодоповнюваність правої (худ.-обр.) і лівої (словесно-понятійної) півкуль мозку, сприяють ефективному навчанню учнів, а також уяви, почуття кольору і композиції.

Плануючи роботу з образотворчого мистецтва я завжди пам’ятаю про фундаментальну для художнього розвитку проблему – зв’язок із життям. „Мистецтво бачити” не дається людині від природи. Дуже часто люди дивляться, але не бачать, навіть не здогадуються про це. Отже, я намагаюсь закласти фундамент розвитку цієї здатності на всі наступні роки.

На уроках образотворчого мистецтва я вчу дітей за допомогою колірної гами, виконуючи вправа:

    Наприклад:         

 Зобразити свій день, екскурсію до лісу  Учні кольором зображують свій настрій, відношення до даної теми. Це дуже цікаво.Такі роботи відображають сутність дитини. Вона може вигадувати, уявляти, образно мислити. 

   Такий метод дає великі переваги в художньому розвитку дітей: 

-сприяє образотворчій діяльності;

-розвиває моторику руки, її волю, культуру зображення;

-не дає підстав боятися помилок, заохочує розкуту сміливу

6

 

роботу;

                        -розвиває почуття характеру силуетної форми, цілісне,             емоційне, творче бачення.

Благодатно впливає на розвиток дітей використання музичних творів у педагогічному процесі. Музика – бажана гостя на уроках образотворчого мистецтва. Під час занять музика створює атмосферу емоційної чутливості, гармонійності, які допомагають розвитку творчості. Музика допомагає розвинути уяву дитини, дарує їй творчі крила і з натхненням кличе маленького митця до створення краси, доповнює барвисту мову живопису мелодією любові, породжує натхнення і бажання творити. Художнє слово, музика, колір створюють на уроках образотворчого мистецтва емоційний настрій на роботу дитячої уяви. Слухаючи музичні твори П. І. Чайковського з циклу „Пори року”, дитяча уява дає можливість не тільки відчути, а й візуально уявити, наприклад, зимовий пейзаж із засніженими ялинками.

Великий естетичний вплив мають твори декоративного мистецтва. Краса вишиваних узорів, візерунки різьби, барвистість народного розпису, філігранна техніка писанкових орнаментів – невичерпні джерела насолоди. Важливий засіб у формуванні творчої активності дітей – це використання творів образотворчого мистецтва в оформленні побуту, в процесі навчання та самостійної діяльності. З цією метою підбираються твори усіх жанрів побутового і казкового живопису (портрети, натюрморти, пейзажі), графіки (естампи, гравюри, книжкові ілюстрації), малі форми скульптури (вироби з фаянсу, гіпсу, дерева), твори декоративно-ужиткового мистецтва (кераміка, художнє скло, народні декоративні вироби та ін.).

Отже, творчість – важлива складова системи виховання, в ній узагальнено весь життєвий досвід дитини – чуттєвий, ціннісний, моральний, естетичний,

7

пізнавальний, трудовий. Вона лежить в основі успішного засвоєння нових знань, умінь та навичок, саме тому так важливо сформувати у дітей основитворчості.

Всі форми та методи роботи, котрі використовую я , спрямовані на

розвиток творчих, креативних здібностей учнів нашого навчально-виховного комплексу. 
  Готуючись до уроку велику увагу приділяю вибору матеріалу, використовую доступність, можливість в осяжному часі отримати результат та його практична вжитковість образотворчої діяльності. Я переконана, що з  багатьох предметів,  що вивчаються в загальноосвітній школі, чи не найвищий виховний потенціал належить мистецтву з притаманним йому впливом на свідомість і  підсвідомість особистості. Так як в сучасному житті елекронізація, комп’ютеризація впевненими кроками іде вперед, виникає необхідність привертати увагу дітей до витоків прекрасного. Тому саме мистецтво здатне виховувати справжню духовність, плекати творчу особистість.
   Великого значення  надаю  розвитку творчої особистості, формуванню художньо – образного мислення, засвоєнню мови мистецтва, форм, жанрів, стилів, а також інших теоретичних знань і технологічних умінь. Це: розширенню художнього  досвіду, опануванню елементарними художніми уміннями та навичками у практичній діяльності, набуттю досвіду створення художніх образів у процесі власної елементарної творчості; збагаченню емоційно - почуттєвої сфери;  розвитку художніх і загальних здібностей, вихованню в учнів естетичного ставлення до дійсності та емоційно – ціннісного ставлення до мистецтва; вихованню художніх інтересів, смаків, морально естетичних ідеалів, потреб у художньо – творчій самореалізації та духовно – естетичному  самовдосконаленні відповідно до

8

 

вікових можливостей; формуванню універсальних якостей творчої особистості.
     Можливо з них у майбутнім не вийде жодного професійного художника. Але я допомагаю дітям опанувати мову мистецтва! Навчаю здатності почувати гармонію і створювати її своїми руками. Формую художній смак і даю дитині можливість глибше увійти в світ мистецтва, у царство Краси!!! Залучення дітей до основ культури, духовних багатств людства, надання їм можливості виявляти, виражати себе і власне ставлення до навколишнього світу, прищеплювання прагнення до постійного пізнання нового, до розширення свого світогляду сприяють формуванню гармонійної творчої особистості з гнучким розумом, великою душею і активною життєвою позицією.    

      Характерно, що сформована радість творчої праці переносилась учнями на всі інші заняття. І немає в школі іншого предмета, який дав би дитині таке широке поле для творчого переломлення своїх вражень і уявлень, яке дає їй образотворче мистецтво з самих перших кроків, з першого класу.

Учити творчості можна лише по-творчому, захоплюючись і захоплювати дитину мистецтвом.

 

 

 

 

 

 

9

Вправи на розвиток творчих здібностей учнів

 на уроках образотворчого мистецтва

        Мистецтво – це, по суті, самопізнання людини в різних сенсах її буття і соціально-політичному , соціальному, національному, психологічному тощо. Кожен народ пізнає себе через своє мистецтво, людство і історію мистецтв. Гегель справедливо вважав, що цінність мистецтва полягає   у вираженні "глибинних інтересів, всеоб'ємних істин духу. У твори мистецтва народи вклали свої найзмістовніші внутрішні споглядання і уявлення. Мистецтво часто служить ключем, а у деяких народів єдиним ключем для розуміння їхньої мудрості."

      Ще в давнину було помічено, що мистецтво "навчає розвиваючи ". Через естетичну дію та насолоду, яку отримує людина в процесі художньої творчості і сприймання мистецтва, здійснюється і її виховний вплив, і пізнання, і передача досвіду, і аналіз стану світу.

      Мета мистецтва – надихати, очищувати людину, для цього воно і має бути прекрасним . Естетична функція - нічим незамінна здібність мистецтва:

1. формувати естетичний смак, здібності і потреби людини;

2. орієнтувати людину в світі;

3. пробуджувати творчий дух, бажання і уміння творити.

        Яким є мистецтво в школі сьогодні? Чи йде воно в ногу з часом?

        Для реалізації навчального процесу вчителю недостатньо тільки добре знати свій предмет, він має орієнтуватися у сучасних концепціях та напрямках розвитку освіти. Учителю необхідно знати і вміти те, що необхідно тому, хто веде за собою.

        Викладаючи образотворче мистецтво, вчитель не завжди замислюється

1

над тим, що окрім спрямованого навчання відбувається природний розвиток якості образотворчої діяльності, змінюється уява, сприйняття світу, ставлення до власної творчості.

У процесі організації навчання розвитку творчих здібностей велике значення надається загальнодидактичним принципам:  науковості, систематичності, послідовності, доступності, наочності, активності, міцності, індивідуального підходу. Останнім часом розроблена нова класифікація методів. Авторами нової класифікації є: Лернер І.Я., Скаткін М.Н., вона включає наступні методи навчання:

  • інформативно - рецептивний;
  • репродуктивний;
  • дослідницький;
  • евристичний;
  • метод проблемного викладу матеріалу.

В інформаційно-рецептивний метод включаються наступні прийоми:

  • розглядання;
  • спостереження;
  • екскурсія;
  • зразок вчителя;
  • показ вчителя.

Словесний метод містить у собі:

  • бесіду;
  • розповідь, мистецтвознавча розповідь;
  • використання зразків учителя;
  • художнє слово.

2

 

Сформована пізнавальна активність учнів є необхідною, але не достатньою умовою розвитку творчої особистості. Другою важливою умовою ефективності навчального процесу та розвитку в учнів творчих здібностей є самостійна робота. На сучасному етапі розвитку освіти відбувається значне підвищення ролі самостійної роботи учнів. Пов'язано це з відомими причинами : а) великим потоком інформації; б) коротким проміжком часу, який дається на опанування цієї інформації  на уроку. Сьогодні учні отримують інформацію з різних джерел. При навчанні необхідно створювати такі умови, щоб у учнів виникала особиста зацікавленість в отриманні знань, незалежно від того, ким вони стануть в майбутньому. Важливо не тільки "передати знання", а навчити вчитись. Саме цьому сприяє організація самостійної роботи учнів в процесі навчання. Самостійно здобуті знання самі цінні, бо вони сприймаються свідомо з самого початку, при цьому не має значення, що все це відбувається з прихованою допомогою вчителя. Кожен вчитель повинен стимулювати учнів самостійно і наполегливо пізнавати явища та закони, щоб вони змогли в майбутньому аналізувати світ через призму своїх знань. Самостійна робота має ще одну важливу навчально-виховну функцію – вона допомагає розвинути в учнів творчі здібності, інтерес до досліджуваних явищ навколишнього світу. Без самостійної роботи учнів важко підтримувати інтерес до вивчення предметів. Самостійність, як характеристика діяльності учнів у певній учбовій ситуації являє собою здібність досягати мету діяльності без зовнішньої допомоги.

 Для досягнення поставленої мети в своїй роботі використовую такі форми організації навчально-пізнавальної діяльності: 

— фронтальна форма, за характером сумісно-індивідуальна (пе­редбачає, що всі учні працюють в одному темпі за однаковим зав­данням);

3

— парна (організація навчально-пізнавальної діяльності за па­рами, які мають певну основу, навчальні, індивідуальні можливості учнів);

— групова (склад учнів поділяється на групи, бригади, ланки; кожна група має своє завдання, завдання рівноцінні за змістом та складністю);

—  кооперовано-групова, колективна (клас поділяється на гру­пи для виконання кожною з них частини загального завдання);

— диференційовано-групова (передбачає організацію роботи груп учнів з різними можливостями, за різними завданнями, що відповідають визначеним можливостям);

— ланкова (передбачає організацію навчальної діяльності пості­йних груп учнів, за характером — послідовно-взаємодіюча);

— бригадна (передбачає організацію навчальної діяльності спеціально сформованих тимчасових груп учнів, за характером — сумісно-взаємодіюча);

— індивідуальна (самостійна робота кожного учня за особистим завданням і за самостійно обраним темпом, які залежать від на­вчальних можливостей і психічних особливостей);

— індивідуально-групова (передбачає включення окремих учнів в роботу над оригінальними завданнями при виконанні основним складом класу загального завдання).

Я вважаю, що педагогічна майстерність вчителя полягає в усвідомленні цілей навчального процесу, чіткому визначенні завдань конкретного ета­пу навчання, конкретного уроку та їх реалізації, доцільному підборі методів та форм навчання. Всі форми та методи роботи, котрі використовую, спрямовані на розвиток  креативних здібностей учнів. “Розумний, глибокий аналіз  – перша сходинка в оволодінні методами дослідження і прийомами творчої праці.

4

Вміти поглянути на пройдений шлях, щоб оцінити його!”.
Ці слова В.Сухомлинського стали дороговказом у моїй  творчій праці.

 

ВПРАВИ НА РОЗВИТОК ТВОРЧОСТІ ТА ФАНТАЗІЇ

  Заняття малюванням розвивають людину в цілому, прилучають її до самого головного —  процесу творчості. Художня творчість приносить дитині духовну рівновагу, розкриває здібність дитини до навчання, до уміння думати, аналізувати, шукати й знаходити оптимальні рішення у всіх випадках життя.  Для  мене  урок – це  витвір  мистецтва  в  якому  присутні  і  краса , і  натхнення  думки,  і  радість  пошуків,  створенні  спільними  зусиллями  учня  і  вчителя.  Вчу не  просто  малювати,  а  думати  лініями,  кольорами,  слухати  себе  і  передавати  відчуття   засобами  візуального  мистецтва.

  На  уроках  застосовую:

  • дидактичні  ігри;
  • кросворди,  в  яких  обов’язково  є  елементи  пошуку;
  •  творчі  ігри  (“ уяви  собі”-словами розповісти про картину , яка малюється в дитячій уяві, «розшукаємо друга»- дитина  дає  словесну  характеристику  товаришеві.  А  ми  намагаємось  його знайти  серед  дітей , та ін.)
  • проводжу конкурс шифрувальника, кодуючи якийсь термін, це урізноманітнює роботу на уроці.  
  • міжпредметні зв’язки з музичним мистецтвом, літературою;
  • вправи на розвиток дитячої уяви і фантазії (перетвори геометричну фігуру на малюнок, побудуй фортецю з геометричних фігур та ін.)
  • подорож картиною ;
  • художньо-дидактичні ігри (ігри-лото, ігри-подорожі,ігри-загадки, композиційні ігри та ін.)

5

 

                                            Живописні ігри-казки

Існує думка, що обдарованій людині навчатись не обов’язково, а інколи й шкідливо. Ця думка є помилковою.

Сучасна школа надає учням всі можливості для розвитку свого таланту. Основними завданнями вчителя образотворчого мистецтва є підтримка учня в його творчих починаннях, допомога свідомо користуватись своїм талантом. Важко уявити урок образотворчого мистецтва без особливої емоціональної атмосфери захопленості. Вона досягається за допомогою живого слова вчителя, його безкінечних живих діалогів з учнями, музики, поетичного слова, ігрових ситуацій. Весь арсенал засобів працює на те, щоб захопити, запалити, розбудити  дітей. Тільки тоді можна говорити про результати художньо-творчої діяльності. Ось чому важливо, щоб на уроках образотворчого мистецтва лунали не холодні, бездушні, хоч і вірні відповіді учнів, а відповіді наповнені власним переживанням і відчуттями, абсолютно відверті хвилі душі і розуму. Кожен вчитель має поставити собі завдання – підвищити рівень сприймання дітей, щоб вони могли  сприймати все з навколишнього середовища: предмети, явища природи, вчинки людей. Діти мають відчути, побачити і прийняти красу складних кольорових єднань, отриманих за допомогою білої і чорної фарби та трьох основних  кольорів. Варто пояснити, що реальний світ не містить у собі лише яскраві кольори, які вони всі люблять, він набагато складніший.

      Гуаш, акварель, олійні фарби, пастель – кожен з цих матеріалів володіє своїми емоціонально-образними можливостями. Знайомлячи учнів з матеріалами живопису, ми повинні навчити не тільки впізнавати їх по зовнішніх характерних ознаках, але, перш за все, естетично сприймати легку прозорість акварелі, темнувату ніжність пастелі, пастозну фактуру олійного живопису. Треба навчити дітей створити образ, використовуючи особливості

6

 матеріалу.

      Учитель може запропонувати учням гру-казку про те, як посварились фарби (1-5 класи). Кожна з них була впевнена в тому, що вона найкрасивіша, найнеобхідніша, найважливіша. Акварель намагалась довести щільній гуаші, яка вона прозора та живописна і т.д.

      (Вчитель виконує пейзаж аквареллю, гуашшю)

До кінця суперечки діти побачать декілька гарних пейзажів. Саме вони мають справедливо вирішити, яка  ж фарба краща. А також прийти до висновку, що всі фарби по-своєму гарні.

      Наступна гра-казка "Не ображай хмарку" допоможе дітям зміцнити свої знання стосовно ахроматичних кольорів.

Головним персонажем є хмаринка, яка спочатку має майже білий колір і в кінці стає чорною, та хвалькувата жабка, яка дражниться з неї.

      Засвоїти свої знання та вміння учні зможуть за допомогою вправи " Веселка"( хроматичні кольори). Вчитель пропонує на аркушах промалювати форму веселки та завдяки техніці "по-мокрому" накласти три основні кольори. Варто наголосити, що люди , вивчаючи природу веселки, визначили цілий ряд закономірностей взаємного розміщення кольорів, що допомагає знаходити гармонійні (красиві) поєднання кольорів у доробках образотворчого мистецтва.

      Вправа " Якого кольору добро?" допоможе дітям розібратися спочатку в тому , що відношення людини до людини, до добра та зла, до прекрасного та бридкого і в житті, і в мистецтві однакове, а спосіб вираження відношення до них різний. Під час цієї вправи використовуються роздаткові картки з силуетами-контурами птахів, тварин, людей. Завдання: один і той же контур зафарбувати добрими кольорами, а потім злими ( можна домалювати деталі).

7

По закінченні вправи діти роблять висновок, що добро має яскраві, теплі відтінки та плавні, ніжні лінії, а зло навпаки – темне, з різкими, грубими лініями.

                                              Графічні вправи

Мистецтво відображає життя, і відображаючи, впливає на життя. Природно, що до такого висновку самостійно дитина не дійде, але вона зрозуміє, що кожного дня, завжди людину оточують конкретні предмети мистецтва, які можуть змінити середовище. Проте багато чого може залишитись для дитини так і не поміченим, якщо вчитель не підведе її до розуміння предметного світу, існуючого поряд, розуміння того, що життя і мистецтво невід'ємні одне від одного.

 Знайомство з елементами художньої мови відбулося. Учням відомі такі слова як " колір", "пляма", "об'єм", "лінія", "ритм". Вони знають, що є теплі і холодні кольори, дзвінкі і глухі. За допомогою кольору діти виражають радість, сум. Як зацікавити їх у графічними роботами? Адже у графіці використовується лише лінія і пляма. На допомогу прийдуть вправи, ігри-казки.      Вправа "Виростити дерево" навчить учнів уміло користуватися таким виразним засобом як лінія. Вчитель пропонує учням роздаткові картки із зображенням стовбура. Учні мають уявити дерево різних порід і домалювати гілля до стовбура.

 

Познайомить дітей з плямою гра-казка "Мудрий ворон". Вчитель розповідає учням казку про ворона, який всім давав мудрі поради: лякливому зайчику – як стати сміливим, пухнастій кішці – як поладити з сусідським песиком і т.д. Під час оповіді казки вчитель пропонує учням зображувати силует птаха та тварин, яким ворон давав поради. В кінці учні мають  різними лініями зобразити фон.

                      Використання ігор-вправ на уроках ліплення

Краса, звичайно, найчастіше сприймається в дитинстві, а потім, приховавшись в пам'яті,  чекає свого часу. І от настає момент, коли вона оживає в пам'яті,  проявляючи дивну владу над людиною, відправляє її до давно забутих днів дитинства.

       Кожній дитині властиво брати до рук  будь-яку пластичну масу (шматочок тіста, глини чи, навіть, мокрої землі) і без усяких зусиль витягувати, вдавлювати, припліскувати, а в результаті створити цікаві форми. Проходить певний час і цікавість до даного виду діяльності зникає. Як учителю вирішити цю проблему? На допомогу прийдуть ігри-вправи. Хоча, інколи, вчителі потрапляють в ситуацію, коли бажання поєднати гру і урок майже неможливим через складність роботи або відсутність необхідних матеріалів. Пластилін завжди під рукою, а робота з ним надзвичайно корисна для розвитку рухливості і вправності пальців.

      Казка-вправа "Колобок".

      Вчитель декламує вірш і пропонує дітям, дотримуючись підказок, виконувати роботу з пластиліном.

     Жили-були дід та баба,

     не було в них курки-ряби.

     Стали старі сумувати,

     думу думати й гадати.

     Що ж їх може звеселить?

     "Взять й вареника зліпить?" –

     Запитала баба кволо.

     Вимісила тісто, з столу

     всі прибрала зайві речі.

     Тісто чарівне, до речі,

     закрутилось, завертілось

     й раптом кулькою зробилось.

     "Чудасія проти ночі, - 

     каже баба, -

     Раптом очі десь взялись

     на нашій кульці".

     Дивляться, вже й ніс , як гулька

     прикрашає кульку ту.

     Потім ротик, чубчик, щоки,

     ніжки та ще й руки в боки.

     Постать зовсім не слабка.

     Так зліпили колобка.

      Вправа "Знайти потрібний колір" допоможе учням дізнатись, як із шматочків пластиліну можна отримати заготовку відтінку одного з них або

9

 заготовку нового кольору. Вчитель роздає учням картки з описом квітів, фруктів та овочів. Завдання – зробити заготовки деяких деталей (ягоди, пелюсток, стебла).

      Вправа "Змійка" дасть можливість удосконалити свої уміння  створювати різні  образи та й надалі розвиватиме вправність рук. Вчитель пропонує розкатати пластилін "змійкою" або ж "ковбаскою" і з даної заготовки створити якийсь образ (глечик, гілочку і т.д.).

Вправи на уроках з розділу

"Декоративно-прикладне мистецтво"

Попередні тренувальні вправи на уроках образотворчого мистецтва дають змогу навчити учня працювати в одному темпі. Під час вправлянь розвиваються деякі закономірності малюнка, діти вчаться гостріше бачити предмети в різноманітності форм, розмірів, кольору.

      Матеріал для вправ я добираю відповідно до віку дітей, вимог програми. Намагаюся заздалегіть продумувати зміст усієї теми, враховую ті вміння і навички, що їх мають опанувати учні. Аналізуючи тему майбутнього уроку з розділу "Декоративно-прикладне мистецтво", я визначаю з якими геометричними елементами зіткнуться діти (горизонтальні, вертикальні, похилі, хвилясті, спіральні лінії; квадрат, трикутник, коло, овал); передбачаю, в якій частині малюнка в учнів можуть виникнути труднощі в зображенні предмета, передачі кольору і відповідно добираю тренувальні вправи.

      Вправи діти виконують на окремих аркушах. Я крейдою на дошці показую проведення ліній (особливу увагу звертаю на рух усієї руки), учні повторюють в зошитах. Але багаторазове повторення тих самих елементів буде нецікавим для дітей. Тому у кожне завдання слід вносити якусь

10

новизну. Наприклад, перш ніж малювати узор для рушника з використанняпрямих ліній, дітям варто виконати такий малюнковий диктант: на аркуші паперу (см) провести вгорі три горизонтальні лінії на однаковій відстані одна від одної, стільки ж – унизу; простір між горизонтальними лініями розділити вертикальними на рівні квадрати.

      Перший квадрат зафарбувати одним кольором, другий іншим і т.д.

 

Інший приклад. Перед малюванням орнаменту дітям роздають геометричні фігури (кола, трикутники) червоного, жовтого, синього кольорів. З них пропоную скласти візерунки у смужці, дотримуючись вимог чергування певних елементів, кольорів. Далі діти замальовують складені візерунки. А на останньому етапі роботи змінюють геометричні фігури стилізованими рослинами елементами схожої форми. В процесі роботи вдосконалюються навички проведення ліній, розвиваються окомір, орієнтація в просторі.

      Тренувальні вправи іноді проводжу у формі ігор-загадок. Наприклад, роздаю дітям картки, на яких орнамент зображено частково. Кожен має уявити орнамент і зобразити його на аркуші.

 

11

 

Рекомендовані вправи можуть доповнюватись учителем у відповідності з навчальною метою. Не треба побоюватись, що вони будуть стомлювати дітей. Якщо вчитель проводить заняття емоційно, з чітко поставленим завданням, то вправи будуть і цікавими, і корисними для дітей.

Урок-змагання

(для учнів 6 класу)

      Мета: закріплювати назви кольорів, їхню характеристику; види мистецтв та техніки; розвивати логічне та образне мислення; розвивати творчу уяву, фантазію.

      Обладнання: кросворд, репродукції, дитячі роботи.

(Клас прибраний дитячими роботами, різнокольоровими кульками)

Хід заняття

      І. Організаційна частина.

Діти діляться на дві команди. Кожна з команд буде боротись за право називатись командою знатоків мистецтва.

      ІІ. Оголошення правил змагання.

  1. Перше запитання задається команді що витягне жереб. Якщо команда не може дати відповідь, то воно передається іншій команді.
  2. Кожна команда може отримати додатковий бал за високу активність у грі.

ІІІ. Змагання.

12

  1. Змагання команд.

Кожній команді задається запитання. Правильна відповідь – 1 бал.

  • які кольори відносяться до хроматичної гами?

(кольори веселки)

  • до якого виду графіки належать ілюстрації?

(книжкова графіка)

  • яким вимогам відповідає архітектура?

(міцність, краса, користь)

  • назвіть техніки живопису.

(акварель, гуаш, олія)

  • який вид мистецтва погодить від грецького"пишу"?                                                             (графіка)
  • що таке інтер’єр?

(внутрішній вигляд споруди)

  • які кольори ми називаємо теплими?

(червоний, жовтий)

  • які кольори холодні?

(синій)

  • як називається зображення сцен життя?

( побутовий жанр)

  • до якого жанру відноситься картина І. Рєпіна "Запорожці пишуть листа турецькому султанові"?                                                     

(історичний жанр)

  1. Конкурс знатоків.

13

Відгадування кросворду.

Якщо відповіді будуть вірні, то зверху вниз можна буде прочитати прізвище відомої української художниці.

 

 

 

1

 ф

 а

 р

 Б

 а

 

 

 2

 к

 о

 л

 І

 р

 

 

 3

Л

 і

 н

 і

 я

 

 4

 н

 а

 т

ю

 р

м

О

 р

 т

 

 

 5

 д

 е

К

 о

 р

 а

 ц

 і

 я

 

 6

 н

 а

 т

У

 р

 а

 

 

 7

 е

 Р

м

 і

 т

 а

ж

 

                             

 

  1.  рідка кольорова речовина
  2. засіб відображаючий властивості
  3. рух олівця по поверхні
  4. жанр образотворчого мистецтва
  5. оформлення виставки
  6. предмет зображення
  7. відомий музей в Санкт-Петербурзі.

 

  1. Змагання глядачів.

Виставляються дві команди учнів.

 

Представники кожної команди мають поділитися враженням, проаналізувати  і оцінити картини.

14

 

 

  1. Вчимося читати картини.

        Предметом розмови є картини Ренато Гуттузо "Соняшник" і Ван Гога " Соняшник".

Що спільного між ними і чим відрізняються?

  1. Конкурс "Алло, міліція!"

Кожній  з команд дається художній опис відомої картини, хто перший відгадає назву і автора, той отримує три бали.

6. Конкурс капітанів.

Перед капітанами поставлена проблемна задача. Вибір шляху при її       рішенні визначить рівень духовності у кожного учасника.

Дається завдання продумати як саме вони ознайомлять прибульців з іншої галактики з традиційними та національними особливостями нашого народу.

    IV.   Підсумок.

 Підбиття балів , нагородження переможців емблемами з      написом "Мистецтвознавець".

Брейн-ринг з образотворчого мистецтва

(для учнів 7-го класу)

   Запитання для проведення  художнього брейн-рингу:  

  1. Як називається мистецтво, пов’язане із зоровим сприйняттям, яке відображає навколишній світ на площині і у просторі?  

  Відповідь: образотворче мистецтво; це: малярство, графіка, скульптура, архітектура і декоративно-прикладне мистецтво.

 

  1. Як називається допоміжний твір в образотворчому мистецтві?

  Відповідь: ескіз, який повинен давати чітке уявлення про основний ідейний образний зміст задуманого митцем твору.

  1. Як називається монохромне малярство?

  Відповідь: гризайль. Виконується відтінками одного кольору (зазвичай сірого)

  1. Назвіть особливу сферу діяльності фахівця, що складається з інженерно-художньої розробки матеріального середовища людини.

Відповідь: дизайн. Художнє проектування предметів.

  1. Пригадайте прізвище художника-мариніста, що написав картину "Дев'ятий вал". 

Відповідь: Іван Костянтинович Айвазовський. Заснував у Феодосії картинну галерею, яку заповів місту.

  1. Пригадайте картину, на якій зображені запорізькі козаки з писарем. Хто автор і як вона називається?

Відповідь: Рєпін Ілля Юхимович. Картина "Запорожці пишуть листа турецькому султанові".

  1. Як називається невелика графічна композиція у художньому оформленні книги, де вказано ім'я власника?

Відповідь: екслібрис. Розміщення на внутрішній сторінці палітурки.

  1. Назвіть різновид художньої графіки, який пояснює та розкриває зміст літературного  твору.

Відповідь: ілюстрація.

  1. Пригадайте відомі вам українські розписи. Для якого з них характерний елемент "цибулька"?

16

Відповідь: Петриківський, Уманський , Київський. "Цибулька "присутня у Петриківському.

  1. Як називається візерунок побудований на ритмічному чергуванні елементів? Його види.

Відповідь: орнамент. За тематикою буває рослинний або зооморфний, за наявністю елементів геометричний та зображувальний.

  1. Як називається мистецтво створювати побутові предмети, призначені не тільки для задоволення практичних

потреб, а й для прикрашення житла?

Відповідь: декоративно-прикладне мистецтво: меблі,  посуд, одяг, вишиванка, килими, ювелірні вироби, писанки та ін.

  1. Пригадайте прізвище української майстрині народного-декоративного розпису, яка навчалася у Петриківській школі декоративного малювання у 1936-1938рр. (художньо оформила дитячу бібліотеку у м. Біла Церква)

Відповідь: Тимченко Марфа Ксенофонтівна.

  1. Як називається зіставлена із шматочків кольорового скла картина, зображення якої вставляється у нішу або віконну раму? Чим кріпляться шматочки скла?

Відповідь: вітраж. Кольорове скло між собою кріпиться вузенькими свинцевими двотавровими балочками.

  1. Назвіть стиль архітектури, який характеризується вертикальним ритмом форм.

Відповідь: готика. Стиль виник на основі народних традицій німців.

  1. Як називається вид графічного мистецтва у вигляді письмових знаків-літер? Як називаються перші письмові знаки?

17

Відповідь: шрифт. Першими письмовими знаками були піктограми.

  1. Як називається техніка декорування по сирій поверхні керамічного виробу гострим предметом?

Відповідь: ритування; техніка нанесення контр рельєфу на сиру поверхню.

  1. Яку назву має червонувато-коричневий матеріал для малювання, що має форму паличок?

Відповідь: сангіна; "червона крейда".

  1. Який вид розпису виник у дохристиянську добу як атрибут весільних культових обрядів?

Відповідь: писанкарство; візерунок буває, здебільшого, геометричним та рослинним, а інколи із зображенням солярних знаків.

  1. Як називається художній твір декоративно-прикладного мистецтва у вигляді витятої з паперу композиції? Як вона поділяється за методами вирізання?

Відповідь: витинанка. Буває: ажурна (зображення видаляється і залишається фон) та силуетна (видаляється фон і залишається зображення).

  1. Хто є автором картини "Граки прилетіли"? Зробіть художній опис картини.

Відповідь: Саврасов Олексій Кіндратович. На полотні зображено куточок окраїни провінціального села з землею, вкритою снігом, що тане, з берізками, на яких сидять граки, та з старовинною дзвіницею.

  1. Як називається найважливіший інструмент митця, спеціально пристосований для різновидів живописної техніки?

 Відповідь: пензель; бувають: жорсткі (щетинні) та м’які(колонкові, білячі, поні, цапині).

18

  1. Яку назву мають спеціально приготовлені рідкі, тістоподібні або тверді речовини, що мають кольорову якість та достатню тривкість?

       Відповідь: фарби: олійний живопис, акварель, темпера,      гуаш, пастель, енкаустика.

  1. Назвіть вид образотворчого мистецтва, який надає предметам об’ємно-просторового зображення. Згадайте його поділ за призначенням. 

 Відповідь: скульптура: станкова, монументальна, декоративна.

 

У своїй роботі над  проблемою «Розвиток творчих здібностей учнів засобами мистецтва» обираю такі форми і методи, які зрозумілі, доступні дітям певного віку, викликають зацікавленість та бажання працювати, проявляти свої вміння, здібності.

Використання ігрових елементів відкриває перед учителем необмежені можливості урізноманітнення структури уроків, збагачування їх , викликати й підтримувати інтерес до навчального матеріалу, активізувати творчі здібності учнів, давати відчути учням радість від подолання перешкод, виховувати бажання активно, власними силами здобувати знання.

На своїх уроках часто застосовую такі вправи як:

  • Уявна подорож картиною (додаток 1).
  • «Домалюй, пофантазуй»(додаток 2).
  • Утвори малюнок з 2-3 крапок (додаток 3).
  • Передача звуків графічними засобами.(додаток 4).
  • Асоціативні малюнки (додатки 5,6,7)
  • «Настрій і лінії» (додаток 8).

19

Знаходячись в постійному творчому пошуку, намагаюсь власним прикладом спонукати учнів до творчої діяльності і розвитку здібностей, постійно працюю над підвищенням свого загального, науково - методичного та професійного рівня. Опрацьовую нові видання науково - популярної літератури, професійну періодику. Слідкую за появою нових матеріалів, технік, посібників, телепередач про мистецтво, різноманітних виставок.  Усі цікавинки  застосовую  на уроках.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

20

ВИСНОВКИ

 

Оцінка учня — це показник ставлення до викладача.

Якщо з двійки на трійку, цей учень не хоче,

щоб ви його вчили. Ви йому противні,

бо нецікавих предметів не буває.

Астрогор

Помилки важливіші, ніж вірні відповіді. Вони вказують на те, що вимагає покращення.

В. Співаковський

Сучасна школа зумовлює необхідність докорінного переосмислення освітньої парадигми, актуалізації змісту, технологій становлення особистості учня, створення простору, спрямованого на розвиток і саморозвиток компетентної, конкурентоспроможної особистості, яка вміє творчо вирішувати проблеми, прагне змінити на краще своє життя і життя своєї країни. Школа має захистити і підтримати дитину, виробити в неї життєздатність. Ефективність засвоєння учнями навчальної інформації прямо залежить від ступеня активізації їхнього залучення до процесу навчання.

Залучаючи дитину до співпраці, не забувайте  про розвиток творчості підростаючого покоління. Творчі вправи розвивають увагу, пам'ять , вміння класифікувати та систематизувати матеріал, знаходити помилки та недоліки. Вони формують естетичний смак дитини, стимулюють її активність, ініціативу, допитливість, дає змогу самореалізуватися. Учні Хорольського навчально-виховного комплексу з задоволенням беруть участь в шкільних , районних та обласних конкурсах малюнків («Податки очима дітей», «Я маю право», «Банк майбутнього», «Барвінкове перевесло», «Шевченкова криниця», «Збережемо ліс», «Безпечна праця батьків», «Професія моєї мрії» та ін..) та займають призові місця. 

Образотворче мистецтво як предмет естетичного циклу стимулює дитину до творчої діяльності, сприяє формуванню пізнавальних та емоційно-мотиваційних функцій, розвитку творчого мислення, здібностей комунікативності, а також позитивних якостей характеру.

" Завдання наставника : не  інформувати ,  а  формувати " - зауважив  знаменитий французький просвітитель Мішель Монтель.   Я переконана, що  вчитель-художник  має  на  уроках  образотворчого мистецтва завжди прагнути створити  творчу,   позитивно  активну,  емоційну  атмосферу,  як справжній  чарівник - казкар,  повинен обгорнути  дітей  своєю  природною  щирістю,  доброзичливістю.  особливим  артистизмом,  витонченим розумінням  прекрасного  і  глибокою   повагою  до  вихованців  та результатів  їхньої  творчості.



Создан 06 дек 2014